«Блакитні шоломи» на Донбасі. Все про можливу миротворчу місію


* Миротворча місія ООН чи ЄС можлива лише після припинення вогню між бойовиками та силами АТО

* Росія може заблокувати рішення Радбезу щодо створення миротворчої місії на Донбасі, але тоді їй доведеться пояснювати всьому світу, чому вона обирає шлях ескалації.

*До складу місії мають право входити представники країн-членів ООН. Україна наголошує, що Росія як країна-агресор не повинна надавати своїх представників до складу контингенту.

* В Адміністрації президента не виключають, що у країнах ЄС можуть бути різні думки з приводу введення миротворчого контингенту на Донбас, але Київ наполягатиме, що світ і Європа мають розділити відповідальність за безпеку разом з Україною.

* Станом на кінець 2014 року у світі функціонують 16 миротворчих місій.
Після виходу українських військових з Дебальцевого, обстріли позицій сил АТО не припинилися.

Не виключено, що проросійські бойовики за допомоги російської техніки та російських військових намагатимуться захопити й інші населенні пункти Донецької та Луганської областей. Вранці 20 лютого губернатор Луганської області Геннадій Москаль повідомив, що бойовики захопили селище Чорнухіне.
До того ж, лідер бойовиків Олександр Захарченко неодноразово анонсував бажання дійти до кордону Дніпропетровської області, а минулого тижня погрожував взяти Харків.

Всі ці останні події свідчать про єдине – ні в бойовиків, ні в російської сторони немає зацікавленості у припиненні війни на Сході України, вони грубо порушують Мінські домовленості.
Саме цим президент Порошенко та РНБО пояснили своє рішення звернутися до ООН із проханням ввести на Донбас миротворчу місію.

Зараз до цієї перспективи багато хто із політиків та дипломатів ставляться скептично і називають такий розвиток подій малоймовірним.

У цьому матеріалі «Українська правда» відповідає на головні запитання: що принесе введення миротворчої місії, як це відбуватиметься, а також хто може увійти до її складу.

Місія можлива лише після припинення вогню

Існує кілька різних миротворчих місій, в тому числі з підтримання миру, або з примушування до миру.

Місія з підтримання миру має забезпечувати дотримання умов припинення вогню і розмежування сторін вже після досягнення угоди про перемир’я.

Примушування до миру – використовується військова техніка для знищення військових об’єктів і угрупувань, які заважають локалізувати конфлікт.

Україна просить про запровадження місії з підтримки миру, а це означає, що вона можлива лише після припинення вогню між бойовиками та силами АТО.

Мета місії, алгоритм

Основна мета Мінських домовленостей – припинення вогню і відведення важкої зброї – наразі не виконується ані бойовиками, ані Росією.

«Миротворча місія матиме механізми для реалізації Мінських домовленостей, які наразі не виконуються», — пояснює «Українській правді» заступник голови АП Валерій Чалий.
За процедурою, спочатку рішення РНБО має схвалити Верховна Рада.

Далі Україна має звернутися до Ради безпеки ООН і до Ради ЄС з проханням про розгортання на території України операції з підтримання миру і участі багатонаціонального контингенту в таких операціях.

Після такого звернення Рада безпеки ООН має провести консультації.

Якщо за результатами таких консультацій виявиться, що члени Радбезу ООН готові розглядати це питання, то генеральному секретарю ООН доручається ввести пропозиції щодо мандата і ключових параметрів такої місії.
Генсек ООН виносить на розгляд Ради безпеки ООН доповідь з пропозиціями щодо мандату і чисельності місії з підтримання миру на Донбасі, але після вивчення цього питання передовою експертною групою ООН.

Мандат і чисельність мають бути затверджені резолюцією Ради безпеки ООН, а бюджет місії – Генеральною асамблеєю ООН.
Після цього між Україною і секретаріатом ООН підписується угода, яка стане початком для комплектації місії міжнародним персоналом.

Формат місії

Президент Петро Порошенко заявив, що для України бажаний формат миротворчої місії – це поліцейська місія ЄС.

«Я проінформую пана єврокомісара про рішення, яке вчора прийняла РНБО, про запрошення в Україну миротворчих підрозділів бажано у форматі поліцейської місії ЄС, яка повинна діяти на підставі рішення Радбезу ООН», – заявив у четвер Порошенко перед зустріччю з єврокомісаром із питань європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом.

«У ЄС вже підтвердили, що готові розглядати це питання. Консультації тривають», — розповів «Українській правді» речник МЗС Євген Перебийніс.

«Ми хотіли би залучити саме європейську місію, у ЄС є така практика, з 2003 по 2013 роки була 31 місія різного типу. Але ми говоримо зараз про миротворчу місію, яка потім може паралельно чи в розвитку подій стати поліцейською місією ЄС. Це залежно від розвитку ситуації. Для нас це найбільш ефективна модель», — пояснив Чалий.

При цьому і в МЗС, і в АП визнають, що створення такої місії триватиме не менше декількох місяців.

Довідка

Місією ООН, яка забезпечила реінтеграцію і єдність країни можна вважати операцію у Хорватії з 1995 по 1998 роки. Тоді, після виходу Хорватії зі складу Югославії, сербські райони у 1991 році оголосили про утворення Сербської автономної області Країна, а потім ухвалили рішення про приєднання до Сербії. Після цього були військові дії, перемовини, перемир’я, знову військові дії.

У 1995 році в результаті операції «Буря» Хорватія встановила контроль над територіями. А далі місія ООН спочатку контролювала режим припинення вогню, надавала інформацію щодо пересування техніки і зброї через кордони з Сербію і Чорногорією, а також з Боснією і Герцеговиною.

Наступна місія ООН з 1996 по 1998 рік займалась безпечним поверненням біженців і переміщених осіб у свої будинки, сприяла підтримуванню миру і безпеки в районі. Місія ООН також контролювала дії поліції у колишньому сепаратистському регіоні. Вони слідкували за діями хорватської поліції, зокрема у зв’язку з поверненням переміщених осіб. Остання місія ООН, що діяла в Хорватії завершила свою роботу у 2002 році. Наразі Хорватія, згідно із конституцією, є «єдиною і неподільною суверенною державою».

Місія без Росії

Україна також наполягає на тому, що місія має бути багатонаціональною. Але президент Порошенко наголосив, що Росія є країною-агресором, а тому «не може і не буде брати участь у цій миротворчій операції».

«Ми не погодимося на такий формат миротворчої місії, який має легалізувати багатотисячний російський контингент. І нам таких «миротворців» вже вистачає», – підкреслив Порошенко перед переговорами з Ганом.

Однак лише Радбез ООН визначає, як формується місія і з кого вона складатиметься.

«Ми висловили свою позицію, але Україна не є членом Радбезу, і рішення щодо мандату і формату буде прийматися саме Радбезом ООН», – зазначив Перебийніс.

Представник України при ООН Юрій Сергєєв впевнений, що існують кроки, які дозволять обійти право «вето» РФ на рішення РБ ООН. Однак він також поки не конкретизує, яким чином це можна оминути.

Чим саме займатиметься місія

Місія з підтримання миру не веде військових дій. Її задача підтримувати мир там, де вже є ознаки такого миру. Але розраховувати на місію можна лише в тому випадку, якщо сторони припинять вогонь.

«В нашій ситуації вже є Мінські домовленості. Якщо буде припинення вогню, тоді місія зможе виконувати кілька функцій: це розмежування конфліктуючих сторін і моніторинг за дотриманнями передбачених пунктів мінських домовленостей», — розповів «Українській правді» Перебийніс.

«Блакитні шоломи» ООН є недоторканими силами, і в МЗС сподіваються, що бойовики навряд чи відкриватимуть проти них вогонь, бо це злочин.

В Україні розраховують, що місія зможе перебувати на лінії розмежування, а також на неконтрольованій ділянці україно-російського кордону, щоб не дозволити Росії пересилати на Донбас військову техніку та зброю.

«Вони розміщуватимуться у буферній зоні, яка має бути створена відповідно до Мінських домовленостей», — додав речник МЗС Перебийніс.

Вето Росії

Реалізацію ідеї з введенням миротворців на Донбас може заблокувати Росія. І рішення про миротворчий контингент ООН, і рішення про місію ЄС має ухвалювати Рада Безпеки ООН, в якій Росія має право вето.
За твердженням експертів, Росія обов’язково цим скористається.
«Звичайно, Росія може заблокувати це рішення в Раді безпеки ООН, але це покаже реальні наміри РФ і ще раз продемонструє всьому світу, що вони не хочуть врегулювання конфлікту на Донбасі, – пояснює Перебийніс. – Якщо всі члени Радбезу ООН підтримають рішення про направлення міжнародного контингенту, Росії буде важко пояснити, чому вона відмовляється».

На питання, чи є резервний варіант, якщо план з миротворцями провалиться, Перебийніс відповів: «Є. Я не буду надавати подробиць, але він є».

Довідка

Станом на кінець 2014 року функціонують 16 миротворчих місій. Більшість з них тривають в Африці, одна у Гаїті, три на ближньому сході, одна між Індією та Пакистаном, і ще одна у Європі – у Косово.

Найкоротші миротворчі операції за час їхнього існування тривали 2-3 роки. Більшість місій триває не менше 5-10 років. Місія у Косово йде вже 14 років. Найдовшою з місій, які ще не закінчилися, можна назвати роботу миротворців на Кіпрі – з 1964 року.

Позиція інших країн

В Адміністрації президента не виключають, що у країнах ЄС можуть бути різні думки з приводу введення миротворчого контингенту на Донбас.

«Але ми будемо наполягати на тому, що світ і Європа мають розділити відповідальність за безпеку разом з Україною. Ми достатньо зараз захищали географічні кордони Європи, щоб претендувати на більшу задіяність міжнародного співтовариства. А це дасть нам шанс на більш швидке наближення миру», – вважає Чалий.

Проте питання, яким буде статус Донбасу, поки залишається невирішеним.

«Очевидно, ми не хочемо, щоб був заморожений конфлікт, і не хочемо, щоб це був гарячий конфлікт. Тому наша мета – врегулювання ситуації, щоб встановити мир. Яким чином будуть розгортатись події – є кілька сценаріїв, це залежить від багатьох факторів, не тільки від дій миротворців», – каже Чалий.

За оцінкою експертів, Росія не очікувала, що Україна таки офіційно проситиме про введення миротворчого контингенту.

Тому Путін може тягнути паузу, робити вигляд, що намагається владнати конфлікт, щоб домогтися зняття санкцій , які тиснуть на російську економіку. Але й надалі відправлятиме своїх військових та техніку в Україну.

Посилання www.pravda.com.ua

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.